Стислий огляд

Стаття розкриває роль англійських емігрантів у військово-морських силах Іспанії під час англо-іспанської війни 1585–1604 років. Незважаючи на незначну кількість англійців у іспанському флоті, їхній внесок проявлявся у важливих морських кампаніях, а також у навігації та допитах полонених. Обмеження на службу, упередження іспанців та англійців, а також низькі матеріальні умови стримували еміграцію. Водночас релігійна мотивація, особливо серед католиків, відігравала ключову роль. Детальний аналіз розкриває складність культурних, соціальних і військових факторів, що визначала становище англійських моряків у Іспанії.

Детальний огляд матеріалу

Вступ: контекст і мета дослідження

Стаття А. О. Пастушенка є значним внеском у дослідження англійських емігрантів в іспанському військово-морському флоті в часи англо-іспанської війни 1585-1604 років. Відзначено, що раніше увага науковців здебільшого зосереджувалась на британському військово-морському флоті та піратстві, водночас англійські емігранти в Іспанії лишалися поза увагою. Автор підкреслює важливість розгляду професійних діаспор для розуміння складної історичної реальності Реформації і релігійних викликів того часу.

Методологія і джерельна база

Дослідження базується на аналізі численних архівних документів, зокрема платіжних списків іспанського флоту, офіційних листів, петицій моряків, а також на правах раніше опублікованих історичних дослідженнях. Значна увага приділена іспанським документам AGS, AGI та їх аналітичному осмисленню із залученням прац Paula Martin, David C. Goodman, Pablo E. Pérez-Mallaína, та інших авторитетних істориків.

Загальна характеристика англійської присутності в іспанському флоті

• Англійські моряки служили в малих кількостях, що пояснювалось переважним формуванням іспанських команд із місцевих кадрів.
• Відносини між англійцями та іспанцями супроводжувалися культурними і національними упередженнями з обох сторін.
• Англійці здебільшого призначалися до Лісабонської армади — регіональної, прибережної, менш бойової ескадри, що вказує на недовіру іспанської влади.
• Служба на суднах, що курсували між Америкою та Європою, англійцям заборонялася.

Кількість і структура англійських моряків у флоті

Аналіз платіжних списків 1589–1590 років показав згадування лише близько 30 англійців, що було найбільшою кількістю серед усіх іноземців у флоті. Для порівняння, інші іноземці зустрічаються ще рідше. Ірландці, попри вищу загальну присутність у військах Іспанії, у військово-морських силах були менш чисельними. Англійські моряки частіше служили на прибережних суднах Лісабонської армади, не будучи допущеними до боєздатніших відряджень.

Видатні морські операції за участі англійських моряків

• Експедиція Великої Армади 1588 року за участю англійських емігрантів на борту скарбового галеона «Нуестра Сеньйора дель Росаріо».
• Захоплення англійського галеона «Ривендж» біля острова Флорес у 1591 році, де брав участь Вільям Коплі.
• Піратський рейд галер на поселення в затоці Маунтс Бей, Корнуолл, під командуванням Річарда Берлі у 1595 році.

Ці приклади демонструють, що незважаючи на обмеження, англійці здобували бойовий досвід і проявляли себе в морських кампаніях.

Роль англійців як лоцманів та перекладачів

Іспанська влада цінувала англійських мореплавців, які знали берегову лінію Англії, що було стратегічно важливо при патрулюванні та допитах полонених. Наприклад, у 1590 році флот на чолі з Педро де Субіауром налічував 63 англійських і голландських лоцманів, які виконували важливі завдання у європейських водах.

Фінансові умови служби та мотивації англійських моряків

• Зарплатня у іспанському флоті була низькою, нерегулярною і часто затримувалась, особливо для рядових моряків галер.
• Офіцери отримували більші виплати, однак навіть їм затримувалися велика частина доходів.
• Для порівняння, англійські моряки на торговельних і військових суднах мали низьку офіційну зарплату, але отримували додатковий прибуток від каперства і піратства.
• Ці умови робили службу в іспанському флоті фінансово невигідною для матеріально зацікавлених осіб.
• Значною була роль релігійної мотивації — віра у католицизм була рушійним фактором для багатьох англійців-емігрантів.

Проблематика довіри і упередженості

Недовіра іспанської влади до англійських моряків як представників ворожої нації впливала на їх плече визнання у флоті. Англійців тримали переважно в Лісабонській армаді, що була менш бойовою і розташовувалась поблизу узбережжя. Вони підлягали перевіркам на шпигунство. Культурні страхи та упередження з англійської сторони додатково стримували потоки еміграції.

Релігійні аспекти еміграції

• Багато англійських емігрантів були рекузантами — відданими католицької віри, persecuted у протестантській Англії.
• Обставини життя в Іспанії змушували деяких приймати католицизм як умову виживання, хоча частина з них залишали країну або з часом наверталася щиро.
• Католицизм був для багатьох ключовою мотивацією служити в Іспанії, державі, яка боролася з протестантською “єрессю”.

Участь англійських емігрантів у шпигунській діяльності та торгівлі

Деякі особи, як Річард Берлі, одночасно служили на кораблях і займалися торговим бізнесом, можливо, з метою шпигунства або фінансової вигоди. Частина англійців могла виступати як агенти англійської влади або як посередники між іспанською торгівлею та англійськими купцями, хоча достовірних даних про масштабність таких практик немає.

Висновки і значення дослідження

• Англійські емігранти в іспанському флоті були чисельно незначними, обслуговуючи передусім прибережні регіональні ескадри через упередження і політичну недовіру.
• Матеріальні умови служби були незадовільними, що знижувало привабливість флоту для економічно мотивованих моряків.
• Релігійна мотивація становила ключовий чинник присутності англійців, особливо рекузантів, які шукали прихисток і служили католицькій короні.
• Дослідження розкриває складні взаємодії між культурою, релігією, військовою стратегією та економікою у морській історії епохи Реформації та англо-іспанської війни.

Таким чином, робота Пастушенка значно розширює уявлення про транснаціональні морські кадри того періоду і вносить вагомий внесок у історію морських діаспор та міжнародних зв’язків ранньомодерної Європи.

Оригінальний текст (архівна копія)

© Пастушенко А. О., 2025

УДК 94:656.61(460) “1585/1604”

DOI: 10.18523/2617-3417.2025.8.7-1

Пастушенко А. О.

АНГЛІЙСЬКІ ЕМІГРАНТИ НА КОРАБЛЯХ ІСПАНІЇ

(1585–1604 рр.)

У статті розглянуто роль і місце англійських емігрантів в іспанському флоті у період англо-іспанської війни (1585–1604 рр.). Проведене дослідження показує, що англійські мореплавці були присутні на іспанських кораблях у незначній кількості. Це пояснюється не тільки тим, що тривала війна й іспанські команди переважно формували з представників місцевого населення. Важливим фактором, який зменшував англійську еміграцію в Іспанію, були давні культурні упередження англійців проти життя в Іспанії. Негативне ставлення з боку самих іспанців також мало значення. Емігрантів часто призначали на службу в Лісабонську армаду, каботажну і найбільш пасивну зі всіх атлантичних ескадр. Імовірно, це було зумовлено недовірою з боку іспанської влади, а не браком професійного досвіду англійців. Емігрантам з Англії не дозволяли служити на кораблях, які курсували між Америкою і Європою. Разом із тим, деякі англійці мали змогу проявити себе у морських битвах, таких як експедиція Великої Армади у 1588 р., захоплення галеона «Ривендж» у 1591 р. або вдалий рейд галер на поселення в затоці Маунтс Бей на узбережжі Корнуолу в 1595 р. Окрім цього, англійці були корисними іспанцям як лоцмани, які знали англійське узбережжя, і як люди, здатні допитувати полонених англійською мовою. Дослідження виявило, що фінансові умови служби на флоті були незадовільними, що збільшує ймовірність того, що більшість емігрантів були релігійно-вмотивованими. Прибутки і репутація моряків на іспанських кораблях були нижчими, ніж у моряків англійського військово-морського флоту і приватних суден, які робили ставку на каперство і, певною мірою, піратство.

Ключові слова: емігранти, англо-іспанська війна, моряки, католики, Реформація.

Історія англійських моряків другої половини XVI ст. тривалий час була предметом дослідження науковців. Здебільшого це було пов’язано із зацікавленням історією британських військово-морських сил, соціальною та культурною морською історією або історією піратства. Натомість у наукове поле майже ніколи не потрапляли мореплавці, які перебували в еміграції і часто поділяли інші релігійні погляди, ніж офіційно прийняті в Англії. Робота П. Мартін, присвячена англійським офіцерам Великої Армади 1588 р., залишається одним із небагатьох винятків.

Джерела

Оригінальний PDF-документ