Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. Том 8 (2025): Аналітичний огляд

Стислий огляд

Восьмий том “Наукових записок НаУКМА. Історичні науки” (2025) відзначається меморіальним присвяченням пам’яті історика Костянтина Гломозди. Видання охоплює широкий спектр тем: військову історію ранньомодерної Європи, радянську авіацію, воєнну думку Росії, Голокост на Полтавщині, русифікацію в пізньосталінський період, радянську релігійну пропаганду, радянсько-українську ідентичність, дискусії довкола 1500-річчя Києва, декомунізацію в Польщі, поняття “перебудови”, а також ранньомодерні історіографічні проблеми України. Том репрезентує актуальні підходи та відкриває нові шляхи досліджень в історичній науці України.

Детальний огляд матеріалу

Меморіальне присвячення Костянтину Гломозді

  • Том відкриває рубрика, присвячена пам’яті К. Ю. Гломозди — видатного історика військової тематики.
  • Статті охоплюють хронологічний період від XVІ до ХХ століття, базуються на глибокому аналізі джерел та методологіях.

Військова історія і політологія

Стаття Пастушенка присвячена ролі англійських емігрантів на іспанських кораблях під час англо-іспанської війни (1585–1604), зокрема їхнє обмежене представництво та мотиви служби. Аналіз військової думки Росії під час Першої чеченської війни розкриває стратегії, тактику та теоретичний фундамент конфлікту.

Соціокультурні дослідження

  • Монографії та статті розглядають труднощі Голокосту, зокрема роль реквізованих цивільних у Полтавській області, показують соціальну динаміку примусу та співучасті.
  • Студія Яременка досліджує русифікацію в пізньосталінському УРСР через мову відгуків відвідувачів Державного історичного музею Києва 1948–1951 рр., яскраво ілюструє культурний контекст.
  • Аналіз автобіографії агітатора-атеїста Дулумана демонструє, як радянські індивіди конструювали свої «правильні» біографії в дискурсі антирелігійної пропаганди.

Ідентичність і пам’ять у радянському та пострадянському контекстах

Костів досліджує конфлікти пам’яті у радянській Україні та українській діаспорі під час святкування 1500-річчя Києва, відзначаючи ідеологічні розколи та виклики ідентичності.

Черепюк розглядає процес декомунізації в Польщі, зокрема знесення пам’ятника Дзержинському у Варшаві як символічний акт відновлення національної ідентичності.

Коваль схарактеризував поняття «перебудова» як плинний означник із багатозначністю і боротьбою за смислове наповнення у радянському дискурсі 1985–1991 рр.

Історіографія і джерелознавство

Тесленко розкриває фальсифікацію привілею князя Федька Острозького (1431), доводячи, що документ є підробкою з виразними історіографічними і формальними невідповідностями.

Школьний аналізує деталі інкорпорації Київщини до Корони Польської на Люблінському сеймі 1569 року, уточнюючи хронологію, ініціаторів та словесні баталії згідно з сеймовими щоденниками.

Антонюк представляє аналіз неопублікованої праці Петра Абрамовича про Житомир XVIII ст., що проливає світло на реформи і функціонування місцевої Комісії доброго порядку.

Мицик публікує раніше неопрацьовані документи з життя Києво-Могилянської академії 1730–60-х років, розкриваючи університетські конфлікти та біографії викладачів і студентів.

Рецензії та методологічний огляд

  • Шліхта переглядає монографію Скакуна про агентурну мережу радянських спецслужб у православному єпископаті України 1939–1964 рр., демонструючи складну картину співпраці та протиріч.
  • Любавський зазначає відкриття у радянських студіях та перспективний поступ у пошуках української перспективи, виокремлюючи міждисциплінарність і різноманіття українських голосів.
  • Клименко висвітлює виклики зовнішньої агресії для сучасних історичних досліджень України, підкреслюючи важливість нового цифрового та антропологічного підходів.

Сучасні виклики і нові горизонти історичних досліджень

Матеріали конференції «Досліджуючи минуле» (2025) демонструють розмаїття тематик: від бібліографічних знахідок до онтології радянської ідентичності, від культурних досліджень і міграцій до новітніх медіа та цифрових джерел, що формують нові дослідницькі практики.

Це свідчить про розвиток сучасної української історіографії в багатовимірних парадигмах, здатних протистояти історичним викликам та зберігати національну пам’ять.

Оригінальний текст (архівна копія)

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»…


Джерела

Оригінальний PDF-документ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *